Темніші ночі тільки негри в шахті п'яні.
І цвіркуни затихли - сплять усі давно.
Забризкотіли шибки від удару скляні -
то лізуть злодії до вуйка у вікно.
Мішок в руках, на голові і за спиною,
на пиці модний з гуталіну камуфляж.
Найдраматичнішою сценою німою
розпочали по сейфам і столам вояж.
То файне вміння тихо речі класти в торбу!
Господар спить, уже десятий бачить сон.
Враз крадії свої страшні навели морди -
стояв на лаві дідів мутний самогон.
Куди спішити? Довга ніч, мішки додолу
поклали й мовчки усадилися за стіл.
Звук рідини, що пролилась пішов довкола
у сумі з звуком, що нагадував би спів.
Сидять нечисті, тихо сьорбають горілку.
Рукав занюхав..! І скоріш в стакан долив...
А за вікном лоскоче вітер з листям гілки
під брязкіт капель об вікно холодних злив...
Вже п'ята чвертка йде, збирають гості лахи.
Додолу гепнув пустий бутиль - це біда!
Біжать наввипередки з хати бідолахи,
бо вловлять їх - то буде їм тоді "гаплик".
Господар зранку віша на стовпі об'яву -
"Тому, хто в мене вчора нажите покрав:
хай тарілки, ікони, курточку діряву...
...та тільки нелюдь пляшку із сечою б взяв!"
