Серпневе сонце припікає вдень
Холодні ночі вже не гріють наше тіло
На носі осінь, вересень лишень
А на душі, як ніби мулом, щось осіло
Ще досі літо, досі тепло навкруги
Трава від сонця жовкне, вигорає
А в голові летять, метуть сніги
Думками часто серце огортає..
Перевернув наш світ, цей клятий карантин
А замутнілий погляд кличе у майбутнє
Любов емоцій - справжній нікотин
Благає, щось відчути незабутнє...
Serhii Haidak