чудовисько у місячному сяйві; дияволи у нього в голові
гудуть, наче бджоли. чого вони хочуть? воно не знає.
цієї ночі його неодмінно вб'ють,
тим часом ніхто не міг би впізнати його обличчя.
ні, такого він не дозволить. ця ніч вся у нього в руках;
невидима мокра мрія нагострила сталеві пазурі;
місячне сяйво ллється на бруківку з сирого м'яса.
жах у зоряному світлі, роса на обличчях людей.
вбивця хотів закохатися; щось йому заважає;
хробаки в голові сьогодні вчинили голодне повстання;
він вжив необхідних заходів, і тепер почувається добре.
вся кров цього світу – для нього, так йому кажуть демони.
ця думка йому до вподоби; він хоче купатися в ній,
як в морі. до берега котяться солодкі червоні хвилі;
він ловить їх, обіймає, і поглинає жадібно.
безжальний жах і безмежний морок, і невситима гарячка
блукають в його думках; там страх і розгублена смерть
в играшковій крамниці; він хапає, вбиває, і кидає;
він шукає повторного і неповторного відчуття
досконалости. знайдеш, ти знайдеш! –
верещать перелякані демони;
божевілля йому до вподоби; він почувається добре,
місячне сяйво ллється на нього, доводить його до сказу.
чудовисько в світлі вуличних ліхтарів.
він тремтить, мов від холоду; він шукає погану дівчину.
скиглить, скімлить і скавулить – він почувається добре;
він у своєму світі, він тут у себе вдома.
страхіття у темряві бічного завулку.
біло-червона жертва лежить горілиць на асфальті;
її омиває дощ, її коси – струмки та річки.
він укляк біля неї, й з цікавістю вдивляється в мертві очі.
– не вона! він виє, ця ніч не скінчиться ніколи,
до неба здіймається пара від сирого червоного м'яса.
паніка й жах у сутінках; надходить кривавий світанок.
даремно, жінки, лементуєте: вбивця – вже десь далеко;
маску з сирого м'яса відкинуто; поглянь на це чесне обличчя!
з цією м'якою усмішкою він і прийшов у цей світ
red raw, motörhead
