Вітрильник мій плине до острова Лесбос,
З панянок усіх там найкраща — це ти.
А біло-рожеве незаймане небо
Для мене відкрило кохання порти.
У кралі моєї достигнули айви
І синій тріщить виноград у саду.
Не думай, що подружки пестощі зайві:
Удвох ви мене доведіть до ладу.
Напнуто цілунками пружне вітрило.
Голубтесь, голýбтесь, а я подивлюсь.
Без введень стогнати, спокуслива, мила,
Мене, пишногруда, й терпіти примусь.
Читатиму вірші Сапфо, де античність.
Ви бавтесь, ви бавтесь, а я підожду.
Я згодом по черзі усю фантастичність
У ваших вагінах бездонь віднайду.
