старенька з возиком: життя сливе скінчилося.
хоч би як, вона шле, стоячи тут на причалі,
теплі побажання дітям, що на морі.
нехай не мерзнуть, бо вони для неї – діти;
вони погналися в тумані за жирним оселедцем.
каже: бодай ви повернулися з порожніми руками.
отож, прийдіть, любителі солодкого життя,
до нашого нового супермаркету. –
встановіть тут вітрило на власний розсуд.
і залишайтеся, доки прийде летючий голландець.
крихітка в капелюшку: з війни там далеко на сході
прибув сумний вантаж з тисячі мертвих тіл,
що не знали кохання. повільний старий гульвіса –
його не приймають порти. нехай його прийме наш.
не майте надії на громадянство, та все одно приходьте
ви всі, любителі красивого життя!
ваші діти під сонцем навчаться тут мирно гратися. –
встановіть тут десь високо прапор примирення,
і будуйте своє життя, доки прийде летючий голландець.
смерть усміхається, як опудало: ось він, летючий голландець!
з ним і чайки-бомбардувальники – спробуй, злови хоч одну.
коли вона прослизає сюди на версі припливної хвилі,
і начальник причалу кричить – його слів вже ніхто не чує,
і немає кому розповісти про все докладно.
тож приходьте ви всі, любителі безтурботного, йой, життя:
походіть тут, пороззирайтеся – скажіть мені, що ви бачите?
нічого? тоді подивіться хоч би на себе в дзеркало –
ти! ти й будеш летючим голландцем, що тиняється десь морями
в туманах нещастя, в бурях біди
flying dutchman, jethro tull