ти не маєш причин утікати.
прийми свою долю, долю обраного номер один.
поглянь: чорний місяць сходить на чорно-криваве небо.
цього разу ти розумієш: цього разу ти маєш померти.
хиляєш кров, як брагу – оце така твоя відповідь?
справді, що ти робитимеш? час ставить питання руба.
не літай думками в космосі: час обдурити диявола,
час покінчити з цим, ти зробиш це особисто.
п'яний туман заволік твій розум.
ти гадав, що крім тебе тут нікого немає?
ти – обраний номер один, але ти не сам, синку.
озирнися довкола, й побачиш своїх синонімів.
ти відчуваєш ці сили? вони – не від цього світу.
твій розум тепер наповнять невідомі примарні тіні.
в тебе над головою зависає брутальна потуга,
щоб під її пильним наглядом ти скрижанів і заснув.
пильнуй, бадьорися! хтось телефонує.
що це? хтось поруч. хтось підкосив тобі ноги!
ти падаєш, і боїшся, що зовсім втратив контроль.
ти запевняєш себе, що спиш, і це тобі лише сниться –
чому ж ти кричиш? не бійся: з тобою нічого не станеться,
і це – ще страшніше! лиш не питай, чому.
примарні тіні з того світу, злі сили в твоїй свідомості.
я скажу тобі, де ти: ти застряг між двома світами.
над тобою не владний час, але й ти ні над чим не владний.
дивися під ноги, пильнуй! хто то стоїть за тобою?
ти все ще падаєш. ти – в кінці довжелезної черги
власних синонімів. твоє тіло кудись відносить,
твої почуття заніміли. – й тільки в твоїй голові
ще відчутно, як мертвий холод перебирає пальцями,
шукаючи теплих решток твоєї останньої думки
shock wave, black sabbath
