Це був похід, якого не було
За всі віки, за всі тисячоліття!
О, як у Корчака світилося чоло!
І як в дітей світилося лахміття!
Всі діти йшли четвірками. Вони
Були добром у цьому злі розлуки.
Йшов з ними вчитель з поглядим ясним,
Йшов Корчак, взявши двох дітей на руки!
Януш Корчак - видатний польський педагог, письменник, лікар і
громадський діяч, який відмовився врятувати своє життя тричі.
Першого разу це сталося, коли Януш вирішив не емігрувати в Палестину перед окупацією Польщі, щоб не
не залишати "Будинок сиріт", у якому він працював,
напризволяще напередодні страшних подій.
Другого разу, коли відмовився втекти з варшавського гетто.
А третього разу, коли всі мешканці "Будинку сиріт" уже
піднялися в вагон поїзда, що відправлявся в табір. . Тоді до Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
_ Це ви написали "Короля Матіуша"? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.
- А, діти?
- Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон.
- Помиляєтеся. Не можу. Не всі люди - мерзотники.
А через кілька днів, у концтаборі Требінка, Корчак, разом зі своїми дітьми увійшов до газової камери. По дорозі до
смерті він тримав на руках двох найменших і розповідав
казку малюкам, які нічого не підозрювали...
Можна більше нічого не знати про Корчака. І прочитати 10 заповідей рекомендованих цією надзвичайною людиною для виховання дітей:
1. Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти
хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі?
Вона дасть життя іншому, той - третьому, і це незворотний
закон подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь упевнениий - дитині воно важке
не менше, аніж тобі, а може й більше, оскільки у неї
немає досвіду.
5. Не принижуй.
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - її зустрічі з
дітьми. Звертай більше уваги на них - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам"ятай: для дитини зроблено недостатньо,
якщо не зроблено все можливе.
8. Дитина - це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, не тільки плід від плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток у ній творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости
не "наша", "своя" дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь - яку- не талановиту, невдаху, дорослу...
Спілкуйся з нею - радій, бо дитина - це свято, яке поки що з тобою.
ID:
895039
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 15.11.2020 12:53:20
© дата внесення змiн: 15.11.2020 12:59:44
автор: геометрія
Вкажіть причину вашої скарги
|
