Привіт, мій друже, зачекався, може?
Дарує листопад нам днину гожу:
Спішу до тебе в золоті обійми,
Нехай і тимчасові часу прийми.
Повітрям дихаю на повні груди,
(Подекуди з собачками ще люди)
Фонтан усіх вітає веселково:
Предивна райдуга, немов підкова.
Дерева, в сукенка’х із позолоти,
Стоять осібно, певно, мало квоти.
Вже інші – у сочистому смарагді –
Неначе вої в непохитній правді.
Стрункі та величаві кипариси,
Що гідно зберігають роду риси.
Листки кленові, наче балерини,
В останніх па монтують пелерини
Траві, асфальту…Тихо так шурхочуть,
Немов молитву вранішню шепочуть.
Зелені фарби, жовті та брунатні
Збирають із мольбертами фанатів:
Повчитися і пензлю й колориту
Ув осені, її трьох фаворитів.
Спасибі, парк, за зустріч і розмову,
Красу барвисту і пташину мову!
19 листопада 2020
(с) Валентина Гуменюк
#ПРИРОДА ЗАМАЛЬОВКИ#
