Скільки зірок у небі нічному,
і сіяють вони,так - усі.
Небо все у плащі чарівному,
окутане,аж до землі.
Ніч панує повсюди і на дворі,
в нічне небо,вдивляюся я.
Можливо там,високо у небі нічному,
між зірками,є теж чиясь земля.
І він теж,споглядає на небо,
бачить зірку,що так,гарно сія...
В далені там,десь далеко -
він так думає саме,як я.
Там сіяють зірки в нічнім небі,
там далеко,теж в зірках висота.
І на чужій,далекій планеті,
теж гадають- чи є у нас,тут життя.
Я думками себе,так потішив,
наче в небі нічному літав.
А ви згадайте - як були,ми діти,
хто в думках,між зірок не літав.
