Весь світ за шаблоном. Я це знаю з самого дитинства.
Нам нав'язують ролі. І ми наче хороші артисти.
Але кожен - це щось. І щось - це маленька людина.
Маленька комірка, але світу велика частина.
Гряде ураган. Я готова поринути в нього.
Знайти там себе, оголитись, відкритися знову.
В моїх венах є кров: темна, густа і чорнильна.
Я хотіла б змінитися, але зміни - це мука всесильна.
Я шукаю себе. Та не можу вписатися в рамки.
Я чекаю ночі, коли всі зустрічають світанки.
Прозора як скло, я метаюсь поміж світами.
Моє місце ось тут, між цими простими рядками.
10.03.2021
