Бачив дерево сьогодні,
Без листя зовсім,лиш гілля.
Воно чорніло із туману,
Ворон, лід, яка ж краса!
Воно ж одне у цілім світі,
Такого більш ніде нема,
Стоїть немов між пеклом і раєм,
Жде коли прийде весна.
І вдень не менше сотні люду,
Проходять повз без визнання
Не замічаючи красу ту,
Ідуть далі у поля.
Вони красу пізніше куплять,
В магазинах чи шинках,
Нажаль так є,що "добрі" люди,
Щастя носять в кошильках.
А дерево собі стояло,
Воно простоїть ще віка,
І без копійки у кармані
Я був багатший короля.
