А нам дотягнути б до вічності,
Не зрадивши власному ЕГО,
Й не стати потворно скаліченими
Людьми, що спихають нас в пекло...
А нам доповзти, хай навколішки,
І криком волати оглухам,
Німими вже в світі навколишнім
Наразі бути так брудно!!!
А нам би піднятися з попелу,
З пожежі відродженим птахом...
Ми горем на втому помножені,
Чекаємо завтра зі страхом...
А ми дотягнули б до вічності,
Аби всі за руки трималися!!!
У дні, коли небо розколюють,
А нас у меншовартість вдягають!
(с) Іванна Хоменко (Мельник)
