Мовчання кричало шаленим саундом
І розривало на шмаття простір.
Загля'дала в вічі давнім маренням
і відкладала життя на потім.
⠀
Стрімили ранки чорними кавами,
Пахнули здобою, мліли покірливо.
Сепія - це щоб здаватись цікавою,
І виглядати Інста-обнадійливо.
⠀
Спамило небо жовтими сонцями -
Гріло вчорашній у кризі погляд.
Світе, в яку ти безодню котишся?
То вимикай вже й назовсім зорі!
⠀
Кожна емоція - сотні пікселів,
Вийми один і не стане райдуги.
Фі'льтрами створюю нові іміджі,
Дні замасковую діджитал-правдами.
⠀
За горизонтом - чужа феєрія,
Часу ефірного мало й багато.
Губляться мрії в життєвих преріях -
Сорок. Прибули. Зупинка. Екватор.
