Я вже не та, що залишилась
мабуть у спогадах твоїх...
а от душа , мов зачинилась
від всього світу, від усіх...
Вона мене благала часто
гасить в собі образи біль,
сама ж розчулена невчасно,
вела мене до нових хвиль.
Ми знов злітали та летіли,
туди , де вітер та вогонь,
та так ,що крила обпалили,
і знову з боллю в охолонь...
Тепер не та...душа благає,
знайти десь волю підвестись,
сама ж поранена злітає
та обережно , бо без сил...
Тепер я ніби лист осінній,
що вітер гонить в синю даль,
де вітри диким голосінням
свою оспівують печаль...
Чуттєво, проникливо. 
Слово "біль" - чоловічого роду. "З болем" - орудний відмінок. Або "з болю" - родовий. Вам видніше.))
