тук-тук...тук-тук...пульсом у шибку
малесенька хата, немає дверей
на тканому грубо, пожовклому зшитку
угода із чортом. у свідках — Борей.
а щó? а щó? смертна чи кара?
одна зі святих і мерзенних причин?
випльовуєш назви: то доля, то карма
руками помелеш, а битимеш чим?..
там човг, тут човг... совість у залі
танцює із відчаєм, в скляночці — кров
вони ж бо тебе закликали!..казали...
не слухав... зоставив лиш попіл від дров...
блим-блим...блим-блим... світло у вічі
малесенька хата...двері — ось тут
спокій — не твій, але дяка, що вічний
видихни поки...бо потім — прийдуть...
