Розбуди мене вранці, мамо,
О моя ти ненька терпляча!
Я піду за дорожнім курганом
Дорогого гостя зустрічать.
Я сьогодні побачив в пущі
Слід широких коліс на луках.
Вітер гне під хмарною кучею
Золотаву його дугу.
На світанку завтра промчиться,
Шапку - місяць гне під купою,
І грайливо махне кобилиця
Над долом червоним хвостом.
Розбуди мене вранці, мамо,
І осяй цю світлицю вогнем.
Кажуть всі, що скоро я стану
Відомий російський поет.
Заспіваю про тебе й гостя,
Про піч, про дім, і півнів...
І на пісні мої проллється
Молоко твоїх рудих корів.
С. О. Єсенін
* * *
Разбуди меня завтра рано,
О моя терпеливая мать!
Я пойду за дорожным курганом
Дорогого гостя встречать.
Я сегодня увидел в пуще
След широких колес на лугу.
Треплет ветер под облачной кущей
Золотую его дугу.
На рассвете он завтра промчится,
Шапку-месяц пригнув под кустом,
И игриво взмахнет кобылица
Над равниною красным хвостом.
Разбуди меня завтра рано,
Засвети в нашей горнице свет.
Говорят, что я скоро стану
Знаменитый русский поэт.
Воспою я тебя и гостя,
Нашу печь, петуха и кров…
И на песни мои прольется
Молоко твоих рыжих коров.
Сергей Есенин (1895-1825)
