Дякую Наталії Косенко-Пурик за настрій вірша
А чим пахне любов?
Як вдихнеш, то тоді, може, скажеш ...
У барвінку із мов
Так по-різному все це розкажеш ...
Бо, буває, болить
І тоді її надто багато,
Чи маленька ще, спить,
І тоді у душі твоїй свято ...
Чи розкидує листя долонями
Високо - високо в парку,
Чи доросла уже ...
Бо війна ... тому курить цигарку ...
А буває вона, що без запаху зовсім,
Без сліду,
То якась не земна,
То якась - не показує й виду ...
Ось і ти. Повернулась.
Поставлю старезну платівку.
Пісня може й забулась.
Аж присів від журби на долівку ...
Дуже гарно!. І все ж без любові й не життя...Яка вже є чи зелена, чи квітуча,чи й вже стигла,чи стара й тверда,як зимова груша... Але на все свій час, її краще скуштувати... Щоби омріяно,хоч на якийсь час політати!