Нам так часто бракує часу,
На такі вкрай важливі речі,
Подзвонити сьогодні мамі,
Написати хоч есемеску,
Обійняти свою дитину,
Запитати як в неї справи,
Або просто разом з коханим
Знайти час, щоб попити кави.
Ми забули, про слово «вибач»,
Все частіше говорить гордість,
Ми забули, як йти за серцем,
Вже давно не керує совість,
Нам важливо йти в ногу з часом,
Зараз цінності зовсім інші
І для того, щоб мати щастя,
Нам потрібно все більше й більше…
Все минає і час, і люди,
Ловіть мить, бо вона важлива
І тримайте своїх за руку,
Обіймайте, коли щасливі,
Напишіть, подзвоніть, спитайте,
Прилетіть, якщо це потрібно
І на потім не відкладайте,
Аби потім не було пізно.
Обирайте частіше серцем,
Воно правильний шлях підкаже
І цінуйте усі моменти,
Розуміння приходить з часом…
© Марія Скочиліс
ID:
922395
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.08.2021 22:25:04
© дата внесення змiн: 16.08.2021 22:25:04
автор: Марія Скочиліс
Вкажіть причину вашої скарги
|
