Я ще пам'ятаю ці ночі на дотик.
На згадку про кожну - пелюстки стокроток
Між буднів безликих столичних нуртовищ,
Закладки любові, розкрилень, дивовищ.
На запах і смак ночі й дні пам'ятаю -
Скарбнички утіх і гірких наших таїн.
Цілунків акорди і любощів рими,
Гарячі шептання і скрики: "Не стримуй!.."
Стріч наша - троянда тендітна зимова.
Над "і" всі крапки вже давно... Ані слова!
В обіймах моїх ти, і кожний твій дотик -
Мій щем і маленька пелюстка стокроток.