Скажи, допоки серцю битись в тузі?
Акорди смутку – нотами у вірш.
Так скучила… а ти усе мовчиш…
Заради тебе – небом я стелюся.
І де б не був – душа моя вже поряд:
Не в силах час порвати міць струни.
«Я ось. Торкнися. Руку простягни!»
«Такого не буває!» – всі говорять.
Наївне серце голубом туркоче:
«Я – тут! Поглянь на цей зимовий шарм!»
Твій вигляд заколисував, втішав –
Я цілувала снігом рідні очі…
Пірнала в риси мужні, чоловічі –
Бентежне серце, ти чого? Облиш!
Акорди смутку – нотами у вірш:
Як зимно без кохання, любий, в січні…
Без тебе світ яскравий – чорно-білий.
Дні монотонні, бо далеко ти.
Я день і ніч пишу тобі листи.
Навіщо нас, бездушні, розлучили?
Та за тобою йтиму я до краю,
Здолаю, вірю, сотні перешкод.
Кохання наше – радості акорд –
… Ви скажете: «Такого не буває»?
/кадр з фільму "Вам і не снилося"./
щиро дякую за теплий коментар, Олесю!
і я теж переконана- буває 
