Рік за роком,
Днем за днем.
Щомить,життя згорає,
Як дрова охоплені вогнем.
Чорним смутком огортає,
Всі ми,вічним сном заснем.
Тож,перед тим
Як костровише
Холодом заграє,
Ти не забувай,
Що ми ,все-таки,
Живем.
Кінця боятись,
нам не варто.
Всеодно його,
Як не минай-не оминем.
Ти життя не згай намарно,
Так щоб,
Рік за роком,
Днем за днем,
Ти тлів не смерті смутком,
А палав життя вогнем.
