Наші серця заблукали у спогадах біль залишаючи
ти пішов від мене коли був напевно потрібним
розчинився у темряві привидом кудись поспішаючи
хоча відчуваю в душі що досі залишаєшся рідним...
Наші серця заблукали у спогадах біль залишаючи
ти побачиш просвіт коли очі нарешті відкриєш
може збився з шляху з долею в схованки граючи
і зізнайся що у думках зі мною о зустрічі мрієш...
Наші серця заблукали у спогадах біль залишаючи
ти поймеш почуття розпалить це робота щоденна
тільки щастям наше буденне життя прикрашаючи
підкажу...що закоханих жде любов нескінченна...