* * *
Мій рюкзак пошарпаний дорожній
Місяць, як стоїть навидноті.
Обіцяю вижити. Я зможу!
Виживу під обстрілом, вночі.
Я лишився. Місто не здається
Під жорстоким натиском орди,
Обіцяю вижить. Чуєш, серце?
Казна-що не думай, не чуди.
Так, це – поряд, а не десь далеко,
Так, навколо – вибухи й вогні.
Так, летять снаряди та ракети.
Тільки ми сильніші, ніж вони.
Навіть, як затиснуть нас в лещата –
Скинемо оточення петлю!
Обіцяю вижити, курчатко.
Виживу, бо я ж тебе люблю.
Оригінал:
Мой рюкзак с дорожными вещами
Каждый день в прихожей на виду.
Обещаю выжить. Обещаю.
Ночью. Под обстрелами. В аду.
Я остался. Город не сдаётся
Под жестоким натиском орды.
Обещаю выжить. Слышишь, солнце?
И не думай разной ерунды.
Да, всё это – рядом, а не где-то.
Да, вокруг – пожары и огни.
Да, летят снаряды и ракеты.
Только мы сильнее, чем они.
Даже если вдруг сожмут клещами –
Сбросим окружения петлю!
Обещаю выжить. Обещаю.
Потому что я тебя люблю.
13.04.2022.
