Привіт бабуся, як ти мила?
Пишу тобі я з нашої землі..
І знов страждає мила Україна
І знов до нас прийшли вони..
І знов до нас прийшла вона..
Страшна , кривава , зла війна..
Життя людськи вона сбирє
Та про дітей не забуває..
А правнук твій боїться гучних звуків
Він каже ' що , нас знов бомблять?'
Цей взгляд очей не передати...
На весь світ хочется кричати..
..
Та ти все бачиш це я знаю
До вас вже стільки душ летить..
Страждали рідні..
Моє серце за кожного болить
Ви з мамою там ближче до Христа
Просіть за всіх, за милу Україну
Нехай скоріш закінчется війна
Та воїни вертаються живими
І знову небо буде синє синє...