Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Білогай: А я…а ти - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анастасія Крупська, 18.07.2022 - 16:06
Іноді, колись такі рідні стають найбільш чужими... Така сувора правда буття! Так широко розкрита тема твору! Дякую ![]() Катерина Собова, 14.07.2022 - 16:09
![]() Наталі Косенко - Пурик, 10.07.2022 - 07:15
Пройду повз тебе. Швидко омину́.А ти побачиш, словом не зупиниш Колись знайому... зараз вже чужу. У правду, бачу, ти таки не віриш. ![]() ![]() Макс Дрозд, 08.07.2022 - 14:57
Тетяно, читати Вас - одне задоволення.Знайомі незнайомці і вдавана непомітність - мабуть, це краще, що може бути опісля всього, щоб не краяти один одному серце й душу. Отак, мов махом крила: і ніби нічого не було! Дякую Вам. Ваша творчість чудова. ![]() Тетяна Білогай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую вам за розуміння твору.
|
|
![]()
|