Напевно між нами все ж таки було кохання
і щоб від роздумів забутися уткнуся я в подушку
але до тебе залишилося лише одне благання
щоб ти побачив в мені жінку а ні подружку...
Я закриваю очі щоб сон скоріш уніс до мрії
хоча і в ранці буде дуже важко прокидатися
і майже усвідомлюю терплять крах мої надії
нам прийдеться як завжди друзями остатися...
Але і пам'ять зрадниця слабку віру ще вселяє
що почуття приховані мої нарешті зрозумієш
нам треба порозумітися і іншого виходу немає
тоді своє кохання ти в мені знайти...зумієш...
