|
Люба й мила моя Україно,
Красна земле, достатку руно!..
Я вклоняюсь тобі доколінно
І цілую твоє знамено..
Благоволю тобі, рідна земле,
Ти - свічадо у долі моїй,
світла віра, тривка і безмежна,
моя вервичка мрій і надій...
Попри всі негаразди й незгоди,
що упали на твої рамена,
ти до єдності йшла і свободи,
хоч не раз підрізали стремена...
Навдліг тебе били, голубко,
ще й обіруч тисли вороги,
і щоб ти не оговталась хутко,
Шпарко так в кайданИ закули...
В рідній хаті звеліли служити -
ймення,пам'ять і річ відняли...
Але душу твою їм не вбити -
Ґніт душі пломеніє завжди!..
Іскри духу твого, Україно,
у серцях палахтять навіки,
і,охоплені ним, воєдино
в стрій ставали Герої-Сини...
Славні легіні - Лицарі Духу,
наші мужні захисники
прийняли і приймають ще муку,
щоб Вкраїна і ми в ній жили...
Мріють постаті світлі степами,
де у бою тяжкім полягли,
й промовляють очима-зорями,
щоби ми рідний край берегли...
Землю нашу, їх кров'ю политу,
на вівтар покладеним життям
та слізьми матерів їх умиту
не лишили на глум ворогам...
Щоб не йшли їх брехні путівцями
не попалися в сіті навспак,
Щоби мудрість була поміж нами -
молить кожний наш вбитий вояк...
Добра воля в роду щоб зростала
і не ремствував дрібним ніхто,
А любов щоб в серцях панувала,
бо любов поглинає лиш зло...
Помолюся за тебе, Вкраїно...
У люстерко небес задивлюсь,
де Господь наш Предвічний Єдиний
сіє спокій і мир...Я - нап'юсь...
І, омитою небом душею,
Навкруги озирнусь-роздивлюсь -
я народжена в світі землею,
що дарує всім хліб! Тим горджусь!
Горілиць упаду в жовте жниво,
вчувши раптом землі вічний зов...
Синьоока моя Україно!..
Твердь небесна - святий твій покров...
Повінчалася з небом Пречиста!
Хай буде благодатним твій рід!
Із відродженням, нині врочиста
ЗЕМЛЕ РІДНА! БЛАГИХ ТОБІ ЛІТ!..
Серпень 2021
ID:
957505
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.08.2022 22:21:13
© дата внесення змiн: 24.08.2022 22:21:13
автор: Зінаїда Супрович
Вкажіть причину вашої скарги
|
