Суцільна темінь в морі,
Зібрались краби кособокі,
Їдять свободи бліде тіло
Лиш нам з тобою боронити -
Святі статути її тіла.
Ми там де є - на самім дні,
З тобою разом, лише вдвох:
Підкорюємо злам епох.
Ми шукачі незгод і кривд гуманних,
Не нам коритись, а сягати -
Цих незакінчених думок
Свободу, сестри й браття!
Вона одна така, єдина
Манити буде все життя даремне.
І хоч би як і, щоб там не було
Які б незгоди і надриви, штуряли очі,
Били грім думок, та пам'ятай,
Болото всохне, а ідея - ні!
