...Життя тремкою полосою
До горизонту все спішить...
Спливають роки за водою,
А ти...все вчишся,вчишся жить...
Життєве море горне хвилі,
І ти - на гребені, то ні...
Літа твої такі мінливі-
Раз на поверхні, раз - на дні...
Бува, зустрічні урагани
Тебе затягують у вир
І крутять там тебе роками,
Забравши спокій твій і мир...
Неначе вітер соломинку
Так закружляють хвилі-дні!..
Душа твоя не зна спочинку-
Вона немов в якомусь сні...
У цьому мареві солонім
Не маєш сил кудись пливти-
Той вир трима тебе в полоні,
Де вже втрачаєш віру ти...
Як дорога в той час підмога,
Яка спасенна є тобі,
Що вирве із цупкого кола
Життя стихії й боротьби...
Поможе свіжості ковтнути
І десь баланс свій віднайти,
Чергову вирву оминути
Й вперед ,як сказано,пливти...
Життя - як море.. Не хитає-
Красу ти бачиш навкруги,
Душа зірки собі збирає
І зводить знов нові мости...
І вчиться знову не боятись
І хмар підступних,і грози...
Можливо десь підстрахуватись
Щоб,по-можливості,пливти...
Хоча хіба все передбачиш-
Бува глибока течія...
Підводних рифів не побачиш,
Гірка знов доленька твоя...
Та ти борись!..Ладнай вітрила,
Тримай міцніш свого човна!..
Бо ти вже знаєш - в тебе крила,
Їх відкрива твоя душа!..
У них наснага ,сила,вміння
І ще багато є чого!..
Бо зроблені вони з терпіння,
Кроєні з досвіду твого...
Із ними маєш шанс прибути
До мальовничих берегів,
Край неба також осягнути,
Туди - де мріяв і хотів...
І зрозумієш, що є сила,
Яка притягує й веде
Посеред моря,що бурлило,
Ця сила - Господа плече...
Із вдячністю на небосхилі,
Що кожен з вірою сягне,
Забудеш клопоти й ті хвилі,
Бо їх здолав...попри усе...
