Якби я зараз міг тебе обняти
Цю осінь помістивши на долоні
Тобі цілуючи вуста і скроні
Із поглядом захопленим маляти
Якби з тобою міг іти Подолом
Спустившись вниз із граду Ярослава
Я йшов би зліва ти ішла би справа
Немов князівна з давнього престолу
Якби я міг смакуючи поволі
Бо саме так навчали богослови
Вдихати сущий плин твоєї мови
Щоб змити всі набряклі літом болі
Якби тебе кохати міг від ночі
Немов дослідник впертий і неспинний
Нектар би твій збирав золотоцінно
Як перші люди чисті й непорочні
І зупинився б час моїм наказом
І світ завмер на спусковій пружині
І так було б навіки прісно й нині
Якби з тобою міг я бути разом
