Я Б ЗНОВУ МАЛА КРИЛА...
А може я колись тебе зустріну,
Десь з натовпу спіймаю погляд ,
В гарячі упаду твої обійми,
І буде знову літо, яблуневий сад .
Ну ,а якщо це станеться зимою,
То погляд твій зігріє моє серце,
Розтопить вічний лід ,спасе від болю,
І в темряві засвітить знову сонце.
І я б ,напевне ,знову мала крила,
Хоч розучилася давно літати,
Без тебе існувала, не жила,
Забула, як в обіймах засипати.
І ніч би заспівала серенадами,
Ховаючи нас під своїм крилом,
Світила би нам золотими зорепадами,
Якби ж зустрілися ,а не було все сном..
