Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Яніта Владович: ХЕРСОН - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Шевчук Ігор Степанович, 03.12.2022 - 10:06
Простий Спиридон Тримифунський!-А він же стиснув цеглину обома руками — з Божою поміччю цеглина перетворилась у складові свої — воду, глину і вогонь. Старший опонент сказав: я боровся з ним, поки ми боролись у наукових термінах, тепер з нього на очу вийшла сила Божа і оце зробила, то про що вже говорити? Яніта Владович відповів на коментар Шевчук Ігор Степанович, 11.12.2022 - 15:05
Повчальна історія: Бог може проявити себе через наші дії. Якщо ми нічого не робитимемо, то й Бог не зможе явити своєї милості.
Шевчук Ігор Степанович, 03.12.2022 - 10:00
Я перечитав знову, БО ТУТ Є ЛЮБОВ! Хто починає з любові - може з допомогою Бога дорости і отримати генія, носієм генія стати: вище т.зв. нормальних людей з прибитістю почуттів без краси (то ж без любові!!) і земних мислень... Рухайтесь, і Христос-Слово Вам поможе. Яніта Владович відповів на коментар Шевчук Ігор Степанович, 11.12.2022 - 15:03
Дякую за добрі слова.Не знаю, що може сколихнути таке ж піднесення у наших серцях, як новина про звільнення Херсона - окрім звістки про Перемогу. Можливо, що то був Рубікон? Чи їх буде ще кілька? Життя покаже. Рада, що читаєте Яніта Владович відповів на коментар В. Штефан, 03.12.2022 - 09:40
Рада, що вірш сподобався Дякую, що завітали Ніна Незламна, 12.11.2022 - 09:54
Браво, Янітко! Дай Боже щоби це не сон... Дасть Бог утримаєм Херсон... Вдогін рашисту - ( пошёл вон) А ні,візьмемо у полон щоби відчув,що наш воїн - герой Той кожен,що захищає Україну Цінує рідну землю і родину! Яніта Владович відповів на коментар Ніна Незламна, 03.12.2022 - 09:45
Перечитала знов вірша - стільки подій вже відбулося, ще й не дуже радісних - і знов занурилася у атмосферу ту радості, яка охопила нас усіх від цієї новини.Полонені нам потрібні для обмінного фонду. Вчора якраз радісна звістка була - ще 50 нашіх хлопців повернулися додому. Тільки б ті, хто ще у полоні знайшли сили дочекатися, коли і їх обміняють. Дякую, що завітали |
|
|