Стояла жінка край дороги...
щось шепотіла...
Зверталась в розпачі до Бога...
- Від горя біла!
Звірячий подих із Росії
стелився раєм!..
- Погибель людям триклятий сіяв!
У ріднім краї...
Молилась жінка край дороги...
просила Бога...
- Хай захистить, дасть допомоги!..
Хай зникне ворог!
Холодний вітер дув їй в спину...
здирав надію...
Та мила серцем... без упину...
усе молила...
- Матусю, знай: все буде добре!..
Господь поможе...
Усіх він бісів переборе!
Все, що вороже...
Не може зло ось так палати
катам на втіху!..
Не може в горі мерти мати...
Розтане лихо!
Зігріє сонце усі серденька
в твоїй країні!
І будеш ти – щаслива ненька...
стрічати сина...
19.01.2023 р.
Фото з інету.
