Не все ще втрачено адже любов жива
ми передчасно кладемо серця на стіл
і знову з почуттями трапляються дива
відтоді один одного візьмемо на приціл...
Любов це полум'я що горить всередині
ми відчуваємо як воно з нас виривається
і знову у думках горять вуглі розпечені
відтоді і взаємність теплом розливається...
Коли від поцілунків ще і серця розтануть
ми з посмішкою в минулий час вернемося
і знову почуття нас у палкі обійми тягнуть
відтоді вже за звичкою за руки візьмемося...
Чудовий вірш! 
