Ну, що слова, лунають всюди.
У нас їх промовляють люди
Завжди, постійно, повсякчасно:
Одні – сяк-так, а інші – красно,
Читають, пишуть і говорять,
Їх слухають, а також творять
Нові. Хоча ми їх торкнути
Не можемо, але почути,
Промовити та написати,
Побачити і прочитати,
Та певний їхній зміст збагнути
Ми можемо, що досягнути
Поможе певної нам цілі
Не лиш в думках, але й на ділі;
Бо кожне слово, що лунає,
Лексичне значення в нас має –
Предмет, особу називає,
Ознаку, якість, дію… Знає,
Я певен, кожна це людина –
Доросла, а також дитина.
Слова складаються із літер.
Без них вони, як в полі вітер,
Що, може, виє-завиває,
Але ніхто про те не знає,
Бо люди в нас його не бачать,
Лиш те, що він хитає. Значать
Слова у мові для людини,
Яка їх промовля щоднни,
Багато. Кожне слово має
Свою вагу, свій зміст тримає
В собі. У мові в нас бувають
Слова, що лиш, одначе, мають
Єдине значення лексичне,
Для тих, що їх вживають, звичне.
Та переважна слів частина,
Це значить більша половина,
У нашій мові, всякий знає –
Лексичних значень кілька має.
По певному це видно тексту.
Залежить це бо від контексту,
Від слів, що поряд з ним красують,
Тих слів, що значення формують
В нас слова певного отого,
Лексичне значення якого
Повинні впізнавати вміти,
Аби його нам зрозуміти.
Всім варто завжди пам’ятати,
Що слово кожнеє писати
Слід правильно нам, як належить,
Адже від того бо залежить,
Чи зможемо ми передати
Те, що ми хочемо сказати;
Бо часом буква лиш одненька –
Чи то велика, чи маленька,
Її наявність чи відсутність
У корені змінити сутність
І значення усього слова
Враз може. Отака-то мова!
Щоб правильно слова вживати –
Казати, розуміть, писати,
Потрібно часу не втрачати,
В словник частіш слід заглядати.
Євген Ковальчук, 19. 02. 2020
ID:
974234
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.02.2023 20:16:27
© дата внесення змiн: 18.02.2023 20:29:38
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
