Човникова дипломатія
У мистецтві домовлятись, неможливого немає,
Про це кожний дипломат з пелюшок, напевно, знає.
Але є на світі цьому дипломатія така,
Яку здійснювати треба скориставши човника.
Якось Генрі Кіссінжера, журналіст один спитав,
Як державний секретар цю методу б описав?
- Усе просто, у євреїв цей прийом універсальний,
І вони у даній справі мають досвід колосальний.
Ось на приклад, вам задача, як би там і що не було –
Доньку Ротшильда віддати за звичайного гуцула.
Як зробити? Дуже просто. Для початку треба взяти,
Віднайти того гуцула і у нього запитати:
- Хлопче, хочеш одружитись на єврейці із Нью-Йорку?
- Та навіщо? В нас дівчата, теж такі собі до толку!
- Вона донька мільярдера! Це тобі буде цікаво?
Огого! Ну так, звичайно, це вже зовсім інша справа!
Далі, у швейцарськім банку, на засіданні правління,
Сформулюйте джентльменам усього одне питання:
- Чи погодяться панове, щоб найвищу із посад,
Зайняв зовсім не знайомий, один хлопець із Карпат?
- Та як можна? Звісно – ні, нас не зрозуміють люди!
А якщо він разом з тим Ротшильдовим зятем буде?
- Отакої! Якщо так, ми погодимся на тому!
Ну а ви, таки, прямуйте прям до Ротшильда до дому:
- Як вам пане мільярдере, пропозиція така –
Видати єдину доньку за простого селюка?
- Та ви що? Та я такого, навіть не запрошу сісти,
У родині нашій були, виключно лиш фінансисти.
- Так він в банку обіймає директорську посаду!
- Чом пан зразу не сказав? Це міняє всі розклади!
Розочка, послухай доця, ти уже виходиш заміж,
І дружиною банкіра рівно через місяць станеш.
- Фу! Не хочу за банкіра, вони всі такі бридкі,
Усі товсті понад міру, і у ліжку ніякі!
- Так твій милий-наречений – простий гуцуляка!
- Ооо! Під вінець з таким піду геть без переляку!
Життєво... 
Нехай щастить! 
