Літає гойдалка над сонною землею...
Безперспективно набирає хід,
Скавчать шарніри вражені іржею, —
Мене не спустять з прив'язі орбіт
{}
Дитячий маятник летить неоднозначно :
Майбутнього/минулого двобій,
На швидкості — і радісно, і лячно,
Кроїти простір по дузі живій
{}
Пересипаються калейдоскопом зорі,
Черка́ють неба вічний моноліт,
Хмільна душа,в відвертій непокорі,—
Зірватись силиться в скупий політ
{}
І я пустив її — до знаків зодіаку,
Чи ж мало, йолопе, в житті халеп ? —
Злетіла в ніч лиш пташка-розкаряка,
І в сонну землю з висоти — телеп !..
