Заходить сонце. Яскравіють зорі.
На варту в небо місяць вируша.
Шукають порятунку очі хворі,
І рветься в ніч із полум’я душа.
Холодний місяць студить в серці рану,
І сушить вітер в темряві сльозу.
Щоночі цей обряд безперестанний -
Гасити в серці почуттів грозу!
А зранку знову невимовний докір
Натягне душу в зрадницьку струну.
День вип’є хижо той вечірній спокій
І одягне кайданками вину.
https://www.youtube.com/watch?v=N99EnaoFwa0