Окоп. Тиха ніч. Сильний голод.
По шкірі мороз, лютий холод.
Замучені очі закритися хочуть.
Та спати не можу, навколо тривога.
Навколо журба, тихий стогін, печаль.
Поламані долі, загиблі герої
Життя віддали, щоб не бути в неволі.
Тому і сиджу, дорогою ціною
Бороню ідею, віру й свободу...
Героями складно стати,
Потрібно безстрашними бути.
Для мене буденними стали
Страшні, сильні муки.
Проте я так просто не здамся.
Я встану з колін й не зламаюсь.
Окоп. Тиху ніч. Сильний голод.
Перетерплю усе це.
По шкірі мороз й лютий холод.
Більш не страшить мене.
