Крізь сон і в сні... У грудях молот,
б'ють барабанами думки,
кричить годинник на стіні:
не спить сьогодні древній ворог
і ти не спи, хоч невтямки
це уві сні.
Для серця груди затісні.
Крізь чорний простір пролітає,
ріже ніч гарячим лезом.
Уже п'ятсот четвертий раз
повітрям чистим Бог ступає,
та не пече - йде протезом.
Іще не час, -
кров б'є у скроні раз у раз.
Крізь сон, ві сні... нечиста сила
ніяк спокою не знайде
сама й нікому не дає.
Кричала, рвала, голосила...
А сонце досвіта зійде -
ми все ще є.
А пОки - в грудях молот б'є.
