Прозорість неба. Бузкова гілка.
Очам розкрилась синя квітка.
Туману раннього намітка
Прикрила лоно берегів.
І в тиші раннього світання
В цей час садів благоухання
Дурманом ніжного кохання
Розливсь пташиний переспів.
Він, ніби арфа, милозвучний,
Немов стріла, у серце влучний,
Звучить душі моїй співзвучний
І розцвітає благість в ній.
Світанком вся благасловенна
Звучить ідилія пісенна,
Красою ніжною надхненна-
Весни бальзамовий напій.
І десь в глибинах потаємних,
Душі, до часу незбагненних,
Отцем небесним сотворенних
Заврунились нові чуття.
О, зупиніться чарівні миті,
Хай в очі струменять відкриті,
Святою тайною повиті
Перлини вічного життя.
