На світанку, бо видно ледь трішки,
Я щасливий почути її,
Як вилизує лапоньки кішка,
Що сидить у кутку на вікні.
Її лапоньки ніжні м'якенькі,
Що дряпучі бувають колись,
Зараз дуже тендітні, стрункенькі -
Раз за разом здіймаються ввись.
Кицька миє колінки і п'яти
І між пальцями шерсть розправля,
Ще одна у нас вимита лапка
Стала пишна і вся чепурна.
А тепер ми помиємо вушка,
Очі, носик рожевий і хвіст,
І розправимо довгії вуса,
І потягнемося на весь зріст.
До світанку хвилинок ще трішки,
Проте видна та ніжна краса:
На вікні сидить біленька кішка,
Білий хвостик її огорта.
