- Овва, які красиві! Неможливо не взяти хоч пару пакетиків. Які ж обрати? Усі такі гарні. Візьму ось ці - махрові жовті. А може, і ці - смугасті біло-червоні і ці, як зірочки, невеличкі з темними серединками? Які ж обрати? О, "Останнє кохання"! Це якраз моя тема. Беру! Темно - червоні, лілієподібні. Вони такі витончені й загадкові!
ЇЇ серце ще ятрилося ранами. Кохання вмирало повільно і тяжко. вона всіма силами давила його собі. Але поття все одно жило і випрмінюало ядучий біль.
- Дивися, доцю, які цибулинки тюльпанів я купила! Не могла втриматися. На малюнках вони такі гарні! Ось- махрові . І такі - "Остання любов" називаються.
Дочка придивилася до назви сорту, написаної англійською мовою - "Lasting love".
- Ні , неправильно. Не остання, а, навпаки - невмируща, нев'януча, вічна....
Їй перехопило подих, реальність ніби відсунулася на задній план, стала тінню. У голові зароїлися дмки. Вона зрозуміла, що це сам Творець промовляє до неї, учить її. І це було так несподівано, так дивовижно.. Здається, весь біль відступив, і стало світло і легко. Любов, якщо вона відбулася, не може зникнути, її не можна вбити. Вона не може бути остання . Раз народившись, вона житиме, як би не старалася її викорінити.
У голові зазвучала пісня, яку вона слухала сотні разів, обливаючись сльозами. Вічна любов. Нев'януча квітка.
Lasting love.
