Не вітер в моїй голові, ой не вітер!
Ніде думок про тебе діти.
Я їх як мушлі перебираю,
Аквамаринових там немає.
Там тільки ті, в яких ти прекрасний,
З посмішкою і погляд ясний.
Там тільки дотики і ніжні руки,
Трепетний мур і серця стукіт.
Там тільки двоє нас і сонце.
І не важливо чомусь чи в тон все.
Є те, що знаєм, чого не знаєм...
А безсумнівно лиш, що кохаю.