Якщо сльози в очах — поплач,
Якщо біль пройшла — пробач,
Якщо в серці любов — люби,
Не втікай від себе — прийми...
Не відштовхуй голос душі,
Вона ж — найщиріший друг:
Правду каже про небо, дощі,
Відчуває без дотику рук.
Не здійсненні мрії не проганяй,
Подякуй, налий минулому чай.
Теплоту та любов пригадай,
І сміливо в майбутнє ступай.
Усе, що прошедше — твоє,
Це частинка твого життя.
Не засуджуй серце своє,
А прийми як наївне дитя.
Як не мудре, спокійно навчи.
Як поранене, ніжно зціли.
Наче спрагле, собою напій.
Поплач ... і живи, не стій.