Мій стан емоційний бажає любові,
Без неї я привид, блукаю в жалю.
Не можу вдихати принади бузкові,
Зринати не вмію вдогін журавлю.
Тримаюся ледве за скелі крутезні,
Самотній навіки, мов сам із людей.
Придавлює небо шатром величезним,
Та я не Атлант, ось воно упаде.
Ще мить і розпадок поглине бездонний,
Колапс неминучий, зітре наднова
Прекрасні мотиви, що серце не зронить,
І хаос розчинить притихлі слова...
20:58, 06.03.2018 рік.
Зображення: https://m.pikabu.ru