Тож чи варто переходить на українську мову, якщо повне несприйняття родинного кола, відверте співробітників, навіть сусідів...?
Якщо ти живеш у обласному російськомовному великому і дуже специфічному місті, починаючи від трамваїв, що у п’ятихвилинну зливу або зупиняються на невизначений термін, або дуже повільно пливуть. У місті де, при великій кількості світлофорів, перетинаючи дорогу на пішохідному переході , ти не маєш упевненості у тому, що тебе не зіб'є "літак". В тому самому місті де, в самий розпал війни, хлопці мера трощать ринок, щоб був нібито «кращій прохід для танків» у зв'язку з війною (!!???) ...та ще дуже чого дивного і незрозумілого (але тільки на перший погляд). Це так… «ліричний» відступ про наболіле. Тож чи варто!?
Зануримось трішки у недалеку історію. Давайте подивимось на дії комуняк? Чому вони, коли люди голодували, перше, що робили, це зносили пам’ятники, пам’ятки, церкви, храми та знищували будь-яку культурну ідентичність чергової захопленої республіки та знищували їх , насамперед, рідну мову. Знищували жорстоко, особливо непокірних вбивали, саджали, катували. Голодомор в Україні - яскравий приклад. Ти, хто досі вважає, що голодували усі, мають розуміти різницю між нестача їжі, відсутність їжі та вилучання їжі з домівок людей у насильницький спосіб. Навіть при самих неврожайних роках Україна здатна не тільки сама їсти, а ще й годувати інших, але я не про це. Я про те, що багато хто недооцінює цей чинник.
Наступний момент - це популярність та поширення мови. Як ви вважаєте, чому ви розмовляєте, або розмовляли російською, чому іноземець, який їхав в Україну надавав перевагу вивченню здебільше російській мові? Просто подумайте та надайте цю відповідь самому собі.
«Скільки мов ти знаєш - стільки разів ти людина» Ґете. Доречі, вас не дивують упораті, які кажуть, що не вивчають мову принципово, тільки є питання - в чому принци та принцип кого - недолугого!?
Один з аргументів тих, хто казав мені «гаварі па руZZкі» це, чомусь, суржик. Дивно… якщо людина грамотно розмовляла на російській мові, чи щось зміниться у її свідомості у зв’язку з вивчанням іншої мови? Як це може вплинути? Може людина робити помилки у процесі навчання? Звісно так, але де тут зв’язок? І такий собі «дружній» хейт типу: «як ріже вухо», «тобі це не личить», «нащо це тобі», «це для молоді, а ти вже стара», «ти так довго думаєш», «нащо перекладати в голові, щоб потім це сказати, якщо ми і так тебе зрозуміємо», «не напружуйся так»…
Я завжди вважала, що я вільно володію українською, поки не почала розмовляти. Це для тих хто каже, що я «і так знаю». Мова потребує постійної практики та вдосконалення, тож це, я вважаю, також аргумент.
А знаєте, я не намагаюсь когось переконати. Якщо не вистачає розуміння, що саме відбувається та чому, я не бачу в цьому сенсу. Я це пишу, швидше, у підтримку тих, хто хоче, але поки що не наважується чи думає, що йому щось заважає. Тож на останок лише одна, на мій погляд, дуже проста і яскрава історія.
З того часу, як я повністю перейшла на українську мову, всі мої друзі намагаються розмовляти зі мною українською, отже, йдемо ми з подругою, (яка, доречи, володіє 4 мовами) по місту і раптом вона зустріла своїх старих друзів, яких давно не бачила і, звісно з ними перейшла автоматично на російську. Коли вона мене познайомила з ними я, звісно, привіталась українською і знаєте, о, диво, вони почали спілкуватися зі мною на українській, після чого ми з нею зробили певні висновки, що до того, чи варто переходить, чи може й надалі розмовляти на мові до якої «звикли».
А ви зробили для себе висновки? Чи перейшли і як, чи було вам важко і що саме?
ID:
1001959
ТИП: Проза СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 30.12.2023 15:52:14
© дата внесення змiн: 27.06.2024 15:26:31
автор: Любов Люта
Вкажіть причину вашої скарги
|