Дитино моя, ти ще досі віриш у диво,
Ти ще досі віриш в слова солодкі, але порожні,
Віриш, що все під силу, всі біди здолати можливо,
Пережити й забути миті гнітючо тривожні.
Дитино моя, ти ще досі віриш у казку,
В те, що опівночі не зникають раптово чари,
В те, що люди щоденно не одягають маску,
Віриш, що любов завжди й попри все тримається пари.
Дитино моя, ти ще віриш березневому сонцю,
В те, що без весни не буває ні листя, ні цвіту,
Ти завжди віриш всесильному ангелу охоронцю,
Віриш в справедливість й чесність земного незрадливого світу.
Дитино моя, усе, що ти бачиш навколо -
Створюєш насправді для себе, а потім - для інших.
Життя - це пряма, зигзаг, або замкнене коло,
Та яким не було б - його варто любити найбільше.
Дитино моя - життя широке, мов поле, й довге, мов пісня.
Співаючи, далі йди, долаючи перешкоди!
Життя - це лише короткий відрізок між до і після,
Тому живи не намарно аж до кінця, до самої коди!
ID:
1003405
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 18.01.2024 11:15:08
© дата внесення змiн: 18.01.2024 11:20:54
автор: Аліна Олійник
Вкажіть причину вашої скарги
|