Перетлумачене разів зі сто повчання
Про те як треба, чи не треба йти вперед,
Давно пробралось у стороннє споглядання,
Душа хворіє, в ній – суцільний лазарет.
Навколо струм, законсервований у вольтах,
Поставить гриф на передбачені смаки.
Ожив будильник, наче пострілом із кольта,
Мій сон забрав, усі позносивши дахи.
Кудись по світу йду, немов останній єті,
За мною слід у слід прямує самота.
Що не роби – стрічають погляди інертні,
Або повчання, де завищено вольтаж.
21:34, 14.01.2019 рік.
Зображення: https://www.ebay.com