Моя поезія багатоголоса
Вона як люди , вона як їх голос.
Завжди свій - неодноманітний
І для кожного такий рідний
Вона то плаче то вона сміється
Здається завтра з шляху зіб’ється
Але ні …. Ніколи знову
Ми відкрили з тобою сторінку нову.
Ці щоденники слів і емоцій
Хтось би інший читав та не хочу
Моє серце - мій дім і фортеця
І для кого воно там б’ється …
Кожна книга - життя
А сторінки - літа
Мені б свою знайти-написати
А не долі чужі проживати